- дитинча
- -а́ти, с.1) Зменш.-пестл. до дитина 1).2) перен. Маля тварини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дитинча
Смотреть что такое "дитинча" в других словарях:
дитинча — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
дитинчатко — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
дитинчатко — а, с. Зменш. пестл. до дитинча … Український тлумачний словник
малишко — а, ч. Малюк, маля, дитинча … Український тлумачний словник
смоктун — а/, ч. 1) Той, хто що небудь смокче. 2) Дитинча ссавця, яке смокче матку. 3) Немовля; мала дитина … Український тлумачний словник
маля — (маленька дитина; мала тварина), маленя, дитинча, дитятко, дитиня, перволіток, голопуцьок, голоцюцьок, пуцьвірінок; малюк, дитинка, ляля, лялька, карапуз (мала дитина); маленький (про малого хлопчика); маленька (про малу дівчинку); немовля… … Словник синонімів української мови
дітинча — чати, с. Вр. Дитинча, дитятко … Словник лемківскої говірки
